Про весільні зали. Частина друга.
Останній раз я писав про весільні зали майже рік тому. За цей час ситуація практично не змінилася. Далі більшість залів (приблизно 90%) не мають хорошої системи кондиціювання, далі залишились дуже великі проблеми з наявністю або стабільністю напруги в електричних мережах і з акустикою залів ситуація також не змінилася.
Повторюватися не хочу і сьогодні напишу про інші нові-старі проблеми залів для проведення святкових урочистостей. Бо і старих ще залишилося достатньо і нових трохи додалося.
Про “Львівське передмістя”
Вже давно взяв собі за звичку попередньо відвідувати зали, в яких доведеться працювати і в яких ще не доводилося бувати. Правда таке роблю все рідше, бо більшість Львівських, та тих що навколо Львова, залів я добре знаю. Хіба якийсь новий ресторан відкриється. Тому дуже здивувався, коли замовники назвали ресторан “Львівське передмістя”, який, з їх слів, існує уже більше двох років.
Одразу скажу, що шукати місце знаходження ресторану довелося шукати довго, і, як потім виявилось, я досить часто проїздив повз нього, але ніколи не звертав уваги.
Про весільні зали.
Закінчився Петрівський піст і розпочався літній сезон весіль. Знову по місту гуляють красуні-наречені у білих сукнях, дружечки з гарними букетиками, а по вулиці пролітають святково оформлені кортежі. Гості, в очікуванні свята, одягають парадний одяг і роблять гарні зачіски. Словом, всі налаштовуються на гарне свято. Здається, нічого не зможе зіпсувати гарний настрій. Але насправді не все може відбутися так гладко.
Навіть якщо ви готувалися до весілля близько року, вибрали найкращий музичний колектив, передивилися величезну кількість фото та відео робіт, узгодили з ведучим усі найменші деталі – завжди існує ризик “отримати свиню” в ресторані. Так, саме там. Хоча ніби проговорено все, вибрано меню і узгоджено час подачі страв. Що ж може піти не так? Зараз спробую розповісти про недокументовані недоліки ресторанних залів.












Додай мене!