Кілька ярусів різного діаметру, білий крем, вишукані прикраси і фігурки наречених зверху – таким ми звикли бачити його в наш час. Але весільний торт не завжди був таким, яким ми знаємо його сьогодні.
Взагалі, явище весільного торта, в тому вигляді, яким ми бачимо його зараз почало формуватися в Англії, але розвивалося не без допомоги французьких кондитерів.
У середньовічній Англії весільний пиріг, хоч і називався пирогом, насправді не був пирогом у звичайному сенсі. Як правило, перед нареченим і нареченою складалася гірка з маленьких солодких булочок, і цілуючись над нею, молодята «прирікали» себе на щасливе багатодітне життя.
У 1660-х роках, за часів правління короля Чарльза II, один французький кондитер відвідав Лондон і був вражений тим, наскільки безладно і не естетично складалися в гору традиційні англійські весільні пироги. Образ гори булочок був обіграний, і безформна гора перетворилася у витончений торт, що отримав назву крокембуш. Це ефектний кремовий торт, чудове поєднання кремових кульок, складених у піраміду, прикрашену свіжими або зацукрованими квітами і горіхами, який користується популярністю і у сучасних молодят, особливо у французів. 
В Англії весільний торт аж до 17-го століття залишався досить скромним, у вигляді кексу з цукатами і горіхами. І тільки в 19-м столітті на весіллях європейської аристократії стали користуватися популярністю багатоярусні торти. Вважається, що багатоповерховий весільний торт винайшов в 18-м столітті один лондонський бакалійник. Йому дуже хотілося створити щось незвичайне, але придумати він нічого не міг, поки не звернув увагу на купол Сент-Брайдской церкви на Фліт-стріт. Починаючи з 17-го століття в Європі на весіллях було потрібно вже два торти – один для нареченої, інший для нареченого. Головною відмінністю торта нареченої було те, що в нього запікалося скляне кільце, вважалося, що дівчина, яка знайде у своєму шматочку кільце, незабаром вийде заміж. Торт нареченого прикрашався скромніше, ніж торт нареченої (до речі, тоді вже сформувалася традиція робити весільний торт або торт нареченої білого кольору, символізуючи чистоту і непорочність), але був значно більше за розміром. Найчастіше це був звичайний фруктовий пиріг.
Торт нареченого заздалегідь розрізали на шматочки, укладали в білі коробочки, обв’язували їх білою або срібною стрічкою або просто писали ініціали молодят і складали поряд з виходом. Гості, розходячись по домівках, могли захопити із собою такі коробочки, щоб передати тим, хто не зміг бути присутнім на весільному святі, або з’їсти самим на наступний ранок.
У наш час традиція торта нареченого не є обов’язковою, вона розглядається як непотрібний витрата, але якщо такий торт печуть, то намагаються в його оздобленні зобразити захоплення і інтереси нареченого, наприклад, печуть його у формі комп’ютера, футбольного поля, вітрильника, шахової дошки і т . д. Зараз для нареченого частіше печуть шоколадний торт, ніж фруктовий, і розміщують його на окремому столику поруч з головним тортом – тортом нареченої, а тільки після цього розрізають, шматочки кладуть у коробочки і передають гостям. Іноді торт нареченого пропонується на весіллі як альтернативний десерт.
Реклама в блозі: Можно очень долго и упорно бродить по просторам интернета и искать все возможные скидки и купоны на скидки, а можно в одном месте встретить все скидки по купонам в Вильнюсе и не тратить понапрасну время.