Коли маєш проводити вечірки в одному й тому ж колективі багато разів, мусиш готуватися то них набагато відповідальніше. Адже, як відомо, з одного жарту двічі не сміються.
Тому, кожного разу співпрацюючи з фармацевтичною компанією “Тева” вже багато років, чекаю наступної зустрічі з легким шоком. З одного боку працювати для людей, від котрих знаєш чого чекати – завжди простіше, але кожного разу – це написання нової програми .
Цього разу творча фантазія штовхнула мене на ризикований експеримент – зробити для лікарів вечірку на медичну тему під назвою “Інтерни по-львівськи”.
Складність розробки такої програми полягав у тому, щоб зробити її максимально наближеною до медицини і, в той же час, не виглядати повним профаном в темі вечірки. Тому конкурси в своїй структурі вимагали знань від конкурсантів, а не від ведучого.
Отже, програма складалася з двох частин – перша “теоретична” і друга “практична”. А всі гості на вечір поверталися в свою юність, ставали інтернами і проходили випробування на почесне звання лікаря.
Для початку усі поділилися на дві команди за місцем свого перебування за столом. Першим змаганням була битва капітанів або усний іспит. По одному учаснику з кожної команди мали за одну хвилину часу назвати максимальну кількість медичних термінів. Здавалося б таке просте завдання часом вганяло в “ступор” справжніх “метрів” медицини. Другим теоретичним випробуванням був командний стилізований конкурс “показуха”. По три учасники з кожної команди демонстрували своє вміння без допомоги слів показати різні медичні аксесуари. Зараховувався загальний командний час, за який команда змогла назвати ці терміни. А вони були досить підступними, як то відсмоктувач, протез, шприц і так далі.
Найвідповідальнішим і найсмішнішим конкурсом теоретичної частини стало змагання “діагноз”. Командам вмикалися уривки з естрадних пісень, а вони мали за цим уривком поставити діагноз виконавцю. Наприклад, пісні Івана Миколайчука “Піду втоплюся у річці глибокій” всі дружно поставили діагноз суїцидальний синдром. Команда радилась, але відповідь зараховувалась тільки від капітана в мікрофон.
Після активної танцювальної перерви, котру забезпечив медбрат ді-джей bO, розпочалася практична частина стажування інтернів. В конкурсну програму входили “крапельниця”, “клізма” і найскладніше завдання – операція “мікрогаморотомія”, правда скальпель довелося замінити менш ріжучим предметом, а саме бананом.
Завершальним етапом святкування став святковий торт з логотипом компанії “ТЕВА”. Честь розрізати його мали “пацієнти”, котрі вижили після останнього конкурсу-операції. Адже день успішно проведеної операції прирівнюється до дня народження.
Загалом вечірка вдалася і всі отримали позитивний заряд. Я сам ніколи не думав, що медицина може бути такою веселою.
Цікавий факт, мені мабуть вдалося перевтілитись в медика, бо ті з гостей, хто мене не знав раніше, питали який лікар я за спеціальністю. А ті, хто знав, запрошували в своє відділення на роботу.
Реклама в блозі: Вполне естественно, что для большинства девушек и парней первое свидание вызывает небольшое волнение.
Чудова фантазія і тверда рука бувалого Тамади! Молодець! Хотів би це побачити в живу!
Потужна вечірка та цікавий пост! ))