Сьогодні хочу розповісти вам про один обряд, котрий вже дуже рідко зустрічається на українському весіллі. А саме – обряд розрізання весільного короваю. За весь час, скільки я веду весілля, це третій випадок, коли такий обряд бачив. Один раз довелося бути гостем на весіллі в Дубно, іншого разу вів весілля, де наречена була родом з Бродів і пробували відтворити цей обряд у Львові, а цього разу вже я мав нагоду вести весілля в Бродах і розкажу вам як він виглядав.
Наперед забігаючи скажу, що не збираюся аналізувати обряд, просто розкажу як він проходить на Бродівщині.
Отже, коли я дізнався, що на весіллі потрібно робити обряд розрізання короваю, то просто “замучив” і старост і адміністрацію ресторану, де проходило святкування і по крупинках випитував про всі особливості. Здається вийшло все добре, правда моя заслуга в цьому дійстві була мінімальною, бо активними дійовими особами в цьому обряді є дружби з дружками, старости та, частково батьки.
Ой ну-ну, розвеселим родину!
Отже, все розпочалося з того, що я вийшов на середину залу і запитав у гостей: “Шановна весільна громадо, чи дозволяєте ви занести весільний коровай?” Гості хором відповіли “Дозволяємо!”. Тоді знову я: “Шановна весільна громадо, другий раз питаю вас, чи дозволяєте занести весільний коровай?”, гості хором мені: “Дозволяємо!” і знову я: “Шановна весільна громадо, третій раз питаю вас, чи дозволяєте занести весільний коровай?”, гості хором мені: “Дозволяємо!” Тоді дружби заносять коровай, музиканти виконують пісну “Дай же, Боже, добрий час”, а дружби танцюють співають. Наречені протягом усього обряду сидять за столом.
Після того, як Дружби поставили коровай на стіл перед молодятами – до справи взялися Старости. На той час Дружки уже пов’язали їм гарні великі вишиті рушники. До Старост вийшла мама нареченої з полумиском, горнятком води та звичайним рушником. Старости помили руки і взялися до короваю.
Мушу визнати що, хоча короваїв було багато (близько п’яти)- Старости вправлялися настільки вправно, що за півгодини з короваями було покінчено.
Старости дуже швидко і вправно нарізали короваї та складали у стилізовані під вишивку паперові подарункові пакети. А Дружби з Дружками розносили ці пакетики гостям.
Після того, як всі гості отримали свій пакет з короваєм – почався, традиційний вже обряд знімання фати та зав’язування хустини.
Впевнений, що є багато нюансів та особливостей обряду розрізання короваю і в кожній місцевості він відбувається по-різному. Тому буду вдячний, якщо ви напишете мені про них, а я, в свою чергу, розкажу читачам блогу.
Реклама в блозі: Если рассматривать преимущества японского ресторана, то одним из главных является быстрая доставка суши Уфа в этом отношении представлена классным рестораном Farfor.
От і співпадіння… А в мене в цю суботу вперше було розрізання коровая. Батько молодого, родом з Хмельниччини, каже: “Організовуй розрізання”, а я: “А як?”, а він: “А у вас як?”, а я: “А у нас ніяк”. 🙂
В підсумку просто під фонову музику старости розрізали коровай і роздали. Щоправда зробили це вже після знімання вельону…
Прочитав би я це раніше, був би більш підготовленим.