12 листопада 2011 року у Львові в приміщенні Українського Католицького Університету на вулиці Іл. Свєнціцького, 17 відбулася конференція TEDxLviv під назвою “Точка перетину”.
До цього часу я ніколи ну чув про TED, але, завдяки друзям, став партнером цього заходу. Правда партнерство моє зводилося до того, що я поставив звукову апаратуру і старався (як міг) забезпечувати більш-менш нормальну її роботу. Але, завдяки цьому, можу поділитися своїми враженнями про цю подію.
Для довідки: Перша подія в стилі TED відбулась в 1984 році, і це була конференція, яка зібрала разом представників трьох галузей: технологій, розваг та дизайну. Основна місія TED – «ідеї варті поширення»
Програми TEDx організовують таким чином, аби дати можливість організаціям та/чи особистостям можливість покращити діалог використовуючи досвід TED на локальному рівні. TEDx події повністю плануються та координуються незалежно на рівні місцевих громад.
Реєстрація для участі в конференції розпочалася 12 листопада 2011 року о 10.00 і тривала до 11.00. Приємною несподіванкою для мене став той факт, що організатори дуже скрупульозно підійшли до розробки часового плану і максимально його дотримувалися. За це я можу поставити їм тверді 10 балів з десяти можливих.
Рівно об одинадцятій розпочалися доповіді. Конференція була поділена на три секції: “ДУМАЙ!”, “ДІЙ!” та “ТВОРИ!” Відкрив секцію “ДУМАЙ!” Шон Вільямс – доброволець Корпусу Миру США, режисер-документаліст, музикант, лінгвіст, мистецтвознавець та викладач, з доповіддю на тему “Перетин освіти, музики та волонтерства”.
Справився він гарно, доповідь відбувалася двома мовами (українською та англійською) і була цікавою та пересипаною гарним (не американським :-)) гумором.
За ним слово мав Олексій Скрипник (Львів) – співзасновник Eleks, головний технічний директор з 1991 року, голова правління з 2000 року. Тема виступу “Перетин науки та підприємництва”.
Його доповідь мені дуже імпонувала – багато конкретних фактів, чіткі та зрозумілі тези, манера виступу динамічна та впевнена. І це не дивно для бізнесмена-лідера з багаторічним стажем.
Виступ наступної доповідачки – Олександри Сорокопуд (Львів) – політолога, кандидата політичних наук, громадської діячки та поетеси був на тему “Синергія межі – модель поєднання не поєднуваного в успішних проектах молоді”.
Виступ Олександри був по-жіночому ліричний і по-поетичному емоційний. Це контрастувало з попереднім доповідачем, але дуже нагадало мені моє студентське життя.
Антон Білецький (Київ) – директор і власник маркетинг консалтингового агентства «Business2People», директор і співвласник digital marketiong group “OMG!”, експерт з маркетингу проектів Європейського Союзу в Україні, соц-медіа активіст і блогер доповідав “Про зміну комунікацій”.
Його виступ мене відверто здивував, Антон виступав у абсолютно іншій, ніж зазвичай, манері. Були повністю відсутні емоційність та динаміка виступу. Відчувалося що він стримує себе і дуже уважно підбирає слова на противагу звичним виступам. Не знаючи Антона до цього, я би був дуже розчарований. Це був яскравий приклад того, як людина ламає себе під обставини. На мою думку, цього робити було не варто.
Передостанній в секції “Думай!” свій виступ презентував Юрій Халавка (Чернівці) – кандидат хімічних наук, асистент кафедри неорганічної хімії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Він носив назву “Як мережеві ініціативи рятують українську науку”.
Головне повідомлення, яке у почув у його доповіді “В Українській науці все дуже погано і тільки моя соціальна мережа врятує її від повного краху”. Даруйте, за гострий вислів, але занадто вже багато самореклами було у виступі.
Ярослав Грицак (Львів) – доктор історичних наук (понад 500 публікацій), професор Українського Католицького Університету, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім.І.Франка, закривав секцію “ДУМАЙ!” виступом на тему “Третя Україна”.
Він, впродовж своєї доповіді “лякав” всіх присутніх наступною революцією в нашій країні і доводив не те що вона буде, а те, що вона відбудеться вже незабаром.
Перерва на каву відбулася чітко за планом і принесла багато цікавого спілкування учасникам конференції.
Секція “ДІЙ!” розпочалася після перерви і цілком виправдала свою назву. Виступи були динамічними і цікавими. Першим доповідав Олександр Солонтай (Ужгород) – громадський діяч, член нацкомітету кампанії “МОЛОДІЖНА ВАРТА“, на тему “Молодь може ? Ще й як може !”
Чесно визнаю, що до його виступу, я навіть не підозрював що тільки завдяки політичній силі “МОЛОДІЖНА ВАРТА” в нашій державі відбуваються такі потужні зміни на краще.
Виступ Володимира Турського (Київ) – адвокат, лауреата нагороди “Гордість країни”, заслуженого юриста України, голови благодійної організації інвалідів та пенсіонерів “Обличчям до істини”, член Ради у справах інвалідів при Кабінеті Міністрів України з доповіддю на тему “Від сліпого до крутого” викликав у залі справжній фурор. Учасники конференції аплодували йому стоячи.
Таке враження, що великий життєдайний потенціал доповідача передався усім слухачам .
Один доповідач Ісмаіл Отталлах (Сирія) – оператор (Док. Фільм «Випробування смертю» студія Артіль, 1 канал, Росія; Худ.фільм «Шторм і буря» державна кіностудія Сирія;Серіал «Осінній дощ» студія «Шам» Сирія та ін.), оператор-постановщик (Док.кіно: “Квітнева крапель” реж. М. Котельникова і т.д. Короткий метр: “Стара сорочка”, “Пікова дама” реж. Аїті “Незнайома любов” реж. І. Отталлах. Худ.фільм «Вихор» реж. Айман Захер Док.фільм «Гіркий цукор» реж. Раша Шагін та серії новинних репортажів і документальних проектів різних сирійських телекомпаній) , на жаль, не зміг приїхати. Але це не завадило йому стати учасником конференції. На допомогу прийшов старий добрий Skype.
Його доповідь “Як аматорська зйомка змінює інформаційний простір арабського світу” була, як на мене, однією з найсильніших на конференції. Живі кадри відео, документальна хроніка з мобільних телефонів і факти, факти, факти… Я по0новому оцінив для себе потенціал мобільного телефону і свої власні можливості щось змінити в цьому світі.
Михайло Лазор та Андрій Павлів (Львів) доповідали разом на тему “Перетин ІТ та середовища”. Хлопці дуже грамотно працювали в парі і вдало доповнювали та продовжували один одного.
Але, на жаль, якогось особливого враження про їх доповідь у мене не склалося.
Наталія Карпова (Київ) – консультант, бізнес-тренер, керуючий партнер компанії “Розница-UA”, ведучий спікер “Першого Міжнародного Порталу вебінарів” www.webinary.com.ua, автор публікацій, експерт спеціалізованих видань країн СНД, телеканалів ICTV та 1+1 завершувала другу секцію конференції.
Виступ її, як завжди був цікавим та захоплюючим. Кульмінацією став момент, коли вона розповідала про людину з дуже негарною зовнішністю, який вирішив питання браку дружніх обіймів одягнувши на себе костюм мультиплікаційного ведмедя. В цей час розчинилися двері і в зал увійшов великий кумедний “Панда”.
Це стало сигналом про завершення другої секції конференції і всі пішли в хол УКУ обійматися з пандою, спілкуватися та пити каву. А у нас з Андрієм Меаковським розпочався справжній “драйв”, адже попереду нас чекала третя секція під назвою “ТВОРИ!” і ми готувалися озвучувати виступи “живих” музичних колективів.
Секція “ТВОРИ!”, як на мене, була дуже цікавою. Розпочав її виступ жіночого вокально-театрального тріо під керівництвом Наталії Пархоменко (Львів) – актриси Львівського академічного молодіжного театру ім. Леся Курбаса, журналістки, ді-джея радіо Люкс FM, викладача акторської майстерності.
З їх виступу-доповіді я дізнався цікавинки з української весільної обрядовості. а костюми учасниць дуже вдало підкреслили точку перетину етносу та сучасності.
Олена Дуб (Київ) – журналіст, медіа-фахівець, громадський активіст, блогер. Львів’янка, мешкає у Києві, працювала у газетах «Львівська газета», «Поступ», на ТРК «Медіаклуб», «Україна молода», «Газета по-киевски», одна з ініціаторів першого в Україні «Журналу за 24 години» та Ірина Маркова (Київ) – майстер медіа (газети, журнали, радіо, ТВ, Інтернет) і експериментатор, разом оповідали на тему “24 вправи з управління спонтанністю”.
Доповідь була дуже емоційною та творчою. Хоча, можливо, її швидше вартувало віднести до секції “ДІЙ!”, адже мова йшла більше про дієвість.
Максим Ценцура і Андрій Євтушенко – діячі перформанс труппи з міста Донецьк продемонстрували пластичний перформанс.
Але хлопці трохи забагато захопилися перформансом і замало уваги приділили виразності та художній реалізації постановки. В мене склалося враження, що я щось пропустив у їх виступі.
Гурт “В.О.Д.А.” (Луцьк) – не тільки виконували свої креативні композиції, але й показували, розповідали про свою музику, і , навіть, провели з присутніми невеличкий інтерактивчик гри на підручних інструментах.
Хочеться побажати їм і надалі активно працювати над розширенням свого музичного репертуару.
Завершував третю секцію конференції та й, зрештою, усю офіційну частину TEDxLviv виступ Івана Нишпора та Гурт “Тарасова ніч”.
Гурт виконав пісні на слова Т.Г. Шевченка та власні композиції в стилі фольк-року. Музика гурту мені відверто сподобалась.
Після заключного слова організаторів та волонтерів конференції, учасники та доповідачі продовжили спілкування біля фуршетних столів. А на організаторів з волонтерами ще чекала робота – розібрати сценічні конструкції, скласти усі технічні засоби і приготуватись до заслуженої частини TEDxLviv.
Партнер посту: Если вы любите общаться с друзьями , если вы любите видеть выражение лица своего собеседника, если звонить вашим друзьям за границу очень дорого – идеальный вариант для вас это скачать skype и всегда быть на связи со всем миром.
Если вы любите общаться с друзьями , если вы любите видеть выражение лица своего собеседника, если звонить вашим друзьям за границу очень дорого – идеальный вариант для вас это скачать skype и всегда быть на связи со всем миром.