Мабуть чи не найстарішим традиційним елементом в кожному святковому застіллі не тільки в Україні, але й, мабуть, в цілому світі, є побажання. Побажання здоров’я, щастя, успіху, довголіття, достатку і так далі. Коріння цієї традиції походить ще з тих часів, коли люди просили милості у богів і виливали чи спалювали на щось на жертовному вівтарі.
На щастя, в наш час ніхто жертв не приносить, а самі побажання трансформувалися у відоме усім слово – ТОСТ. Вікіпедія дає таке визначення цього терміну. Тост — промова, що передує розпиванню алкогольних напоїв. Побажання чи тост повинні містити вітання на адресу почесного гостя, що є приводом для зустрічі. Загальноприйняту форму побажання гостям процвітання, щастя тощо… І кожного разу, йдучи на святкове застілля, потрібно бути готовим, що вам доведеться говорити тост. Тому краще бути до цього готовим.
Тост потрібно готувати.
“Бажаю щастя, здоров’я, успіхів в роботі, злагоди в сім’ї…” – так звучить приблизно 90% відсотків тостів, котрі мені доводиться чути. І не тільки мені, і гості і винуватці свят чують ці слова разів 100 під час святкування. Набагато краще, перед тим, як збиратися у гості, підготувати тост, котрий би стосувався конкретної події чи конкретної людини. Найкраще запам’ятовується щось оригінальне. Це може бути весела історія, кумедна ситуація (без образливих чи неприємних моментів ) за участю винуватців. Якщо нічого такого не приходить в голову, пошукайте якийсь гарний тост в інтернеті. Вибирайте красивий, і не довгий – легше буде запам’ятати і гості не втомляться слухати. І ще маленька порада – перечитайте тост кілька разів, тоді він гарно вляжеться в пам’яті і ви будете менше підглядати в шпаргалку. Це на випадок, якщо вивчити на пам’ять не вдається.
Шептати тост потрібно голосно.
Сучасні технічні засоби дозволяють значно підсилити голос і транслювати його на великі відстані. Але це не привіт шептати ваш тост тихенько собі під ніс. Обладнання сприймає такий шепіт як непотрібний шум і вимикає мікрофон. В результаті, ніхто не почує вашого тосту і не допоможе жодна техніка. Тому говорити потрібно голосно і чітко.
Мікрофон – не скіпетр, в нього говорять
Також часто трапляються випадки коли і тост гарний, і говорить людина голосно, але… не в мікрофон, котрий в цей час знаходиться де завгодно, тільки не біля рота. Мікрофоном відганяють мух, його використовують як указку, ним підтримують живіт на рівні пояса і хочуть щоб він ловив голос. Насправді мікрофон потрібно тримати на відстані 5 сантиметрів від губ (сірникова коробка), перпендикулярно до свого тіла, не облизувати його (це вже зробили до вас) і не крутити головою. Тоді звукорежисер за операторським пультом зможе ідеально підлаштувати обладнання під ваш голос.
Красивий фінал.
Багато з вас пам’ятають короткі, ємні та цікаві тости Михалича з фільму “Особливості національного полювання”. Він завжди їх лаконічно і гарно завершував двома-трьома словами “Ну за справедливість!” Фінал вашого тосту теж повинен бути гарним і ефектним. Адже останні слова, згідно з психологією, запам’ятовуються найбільше. Окрім цього – гарний фінал допомагає гостям зрозуміти що уже можна пити! 🙂
Партнер посту: Тем родителям, у которых очень малнькие дети, рекомендую сайт frisoclub.ru ребенок 2 месяца развитие – описано понятным языком и достаточно обширно.
Ну, за статтю!
Файно!